Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» № 1914-ІХ від 30.11.2021 року (надалі – Закон №1914) передбачив декілька важливих змін, що стосуються процедур податкового контролю: надання платниками податків документів, направлення запитів податковими органами тощо.
Пункт 44.5 статті 44 розділу ІІ Кодексу визначає дії платника податків у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів. Зокрема, передбачено строк для надання платником податків письмового повідомлення про факт втрати документів (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) і встановлена вимога про подальше їх відновлення протягом визначеного терміну. За загальним правилом, дотримання платником податків такої процедури є передумовою неможливості здійснення перевірок, що в свою чергу є підставою для перенесення строків проведення перевірок до дати відновлення та надання документів до перевірки.
Змінами, що внесено Законом № 1914, виключено можливість застосування зазначеного перенесення строків у випадку проведення документальних перевірок заявленого до відшкодування з бюджету та/або від’ємного значення податку на додану вартість (тобто перевірок, які передбачені положеннями статті 200 розділу V Кодексу).
Це означає, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, які є предметом такої перевірки, платник податків має повідомити про це податкові органи і здійснити дії по їх відновленню. Але, на терміни проведення перевірки, якщо вона розпочнеться до моменту відновлення, це не вплине. І якщо відновлених документів не буде надано на запит контролюючого органу, вважатиметься, що вони відсутні.
Фактично такі зміни зменшили обсяг прав платників податку на додану вартість, позбавивши їх можливості перенести строк податкової перевірки до відновлення документів, що свідчить про деякий дискримінаційний підхід законодавця до платників податку на додану вартість.
Щодо підстав для направлення запитів контролюючим органом
Порядок направлення та відповіді на запити податкової про надання певних документів є найбільш популярна тема серед зацікавлених платників податків.
У цій частині законодавець Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» № 1914-ІХ від 30.11.2021 року також передбачив декілька цікавих змін.
Пункт 73.3 статі 73 розділу ІІ Кодексу надає контролюючим органам право звертатися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
До 1 січня 2022 року передбачалося, що письмовий запит надсилається, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Починаючи з 1 січня 2022 року, такий запит може бути надісланий контролюючим органом не лише по факту виявленого правопорушення, а й у разі встановлення факту, який може свідчити про порушення платником податків відповідного законодавства.
| Разом із тим, контролюючий орган у запиті на одержання інформації (пояснень) має обов’язково зазначити, які саме факти виявлені. |
Тобто теперь підставою для направлення такого запиту може бути не факт порушення, а факт, який може свідчити про порушення, тобто таке порушення може і не відбутися. Для податкової, проте позитивним моментом є зобов’язання податкової чітко зазначати ті факти, які стали підставою для направлення запиту і які відповідно свідчать про порушення.
Вказана обставина є позитивною, оскільки податкова, як правило, у своїх запитах іноді не могла чітко сформулювати порушення, які були нею виявлені для направлення запиту, а тут буде необхідно чітко описати конкретні факти, що, напевно, буде «завданням із зірочкою» для податкової, платнику податків надасть можливість зорієнтуватися відносно того, які факти відомі податковій то що з них слідує.
Щодо відповідей на запити контролюючого органу
Згідно зі змінами, внесеними до пункту 73.3 статі 73 розділу ІІ Кодексу, платник податків звільняється від обов’язку надання інформації та її документального підтвердження на запит контролюючого органу, якщо такі документи вже надавались такому контролюючому органу.
Такий платник податків має право надати контролюючому органу інформацію про дату та номер листа, якими раніше надавалася зазначена інформація та її документальне підтвердження.
Відповідна зміна, хоч і є у порівнянні із тим, які можливості надані податковій законодавцем за новим законом та про які ми розповіли у попередніх статтях, незначною, проте у будь-якому випадку вона є позитивною і деякою мірою спростить життя платникам податків, адже інколи кількість документів рахується томами, а не папками.
ЮК «ОСИПЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» здійснює правовий аналіз запитів податкової та консультує з питань подальшої тактики та стратегії реагування на такі запити, готує відповіді на відповідні запити та здійснює повний юридичний супровід оскарження неправомірних дій податкової та будь-яких інших контролюючих органів.
