Як відомо, Податковий Кодекс України надає право контролюючому органу здійснювати за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» № 1914-ІХ від 30.11.2021 року було уточнено передбачену абзацом другим пункту 95.5 статті 95 Податкового Кодексу процедуру, згідно з якою стягнення коштів здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у випадку, коли податковий борг виник в результаті несплати самостійно задекларованих платником податків сум (такі грошові зобов’язання вважаються узгодженими на підставі пункту 54.1 статті 54 розділу ІІ Кодексу та не підлягають оскарженню згідно з пунктом 56.11 статті 56 розділу ІІ Кодексу).
Нагадаємо, що таке стягнення, здійснюється без звернення до суду.
Зазначена процедура, як і раніше може застосовуватися за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу за наступних обставин:
- податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем -граничного строку сплати узгодженого грошового зобов’язання, і
- відсутнє (або наявне у меншій сумі) непогашене зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Новацією є те, що така процедура здійснюється незалежно від розміру податкового боргу.
При цьому, передбачено, що за наявності непогашеного зобов’язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу приймається в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов’язання держави
Тобто відбулися наступні зміни (у порівнянні з попередньою редакцією норми Кодексу):
1) з одного боку, законодавці скасували умову, яка дозволяла контролюючому органу застосовувати зазначену процедуру виключно після того, коли сума податкового боргу перевищить 5 мільйонів гривень. Отже, відтепер стягнення можливе без обмеження по сумі податкового боргу.
2) з іншого боку, чітко визначили, що дозволено стягувати з платника податків лише ту суму грошових коштів, яка дорівнює різниці між тим, що він заборгував державі і тим, що держава має йому повернути згідно Кодексу (причому, не лише в частині помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, а і в частині відшкодування податку на додану вартість).
Разом із тим стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, що виник в результаті несплати сум грошових зобов’язань, які донараховані за результатами контрольно-перевірочної роботи, буде здійснюватися, як і раніше, на підставі рішення суду.
Таким чином, за результатом внесених змін розширені повноваження контролюючого органу із стягнення сум узгоджених податкових зобов’язань без рішення суду, оскільки тепер не існує обмеження за сумою боргу.
Внесені зміни є ще одним механізмом стимулювання вчасної сплати податків, які платник податків сам собі нарахував, а от що стосується сум, які були донараховані платнику податків контролюючим органом, то стягнення останніх здійснюється як і раніше у судовому порядку.
Крім вищевказаних змін, Законом України «маю» № 1914-ІХ від 30.11.2021 року спрощено порядок повідомлення про наявність податкового боргу.
На практиці мали місце випадки, коли платники податків – фізичні особи (не підприємці) не отримували інформацію про виникнення у них податкового боргу (наприклад, з податку на майно), і фактично дізнавалися про це вже при застосуванні до них процедур стягнення. Щоб усунути цю проблему Закон № 1914 запровадив механізм такого повідомлення через інформаційні ресурси ДПС. На офіційному вебпорталі ДПС щомісяця буде публікуватись інформація про фізичних осіб, які мають податковий борг, із зазначенням:
- дати народження фізичної особи; прізвища, ім’я, по батькові (за наявності);
- суми податкового боргу такої фізичної особи в розрізі платежів та відповідних територіальних органів ДПС із зазначенням їх керівників (прим. 24).
При цьому, для уникнення спорів законодавець передбачив, що контролюючий орган не несе відповідальності за можливі помилки у оприлюдненій інформації, які виникають з незалежних від податкових органів причин, зокрема якщо платник податків:
- зазначив неправильні реквізити у документах про сплату податків і зборів;
- не виконав обов’язок щодо надання контролюючим органам інформації про зміну своїх даних чи даних про об’єкти оподаткування
Одночасно Закон № 1914 вніс зміни до законів України «Про доступ до публічної інформації» та «Про захист персональних даних», відповідно до яких не може бути обмежено доступ до інформації про наявність у фізичної особи податкового боргу, а перелічена вище інформація, яка публікується на офіційному вебпорталі ДПС, не належить до інформації з обмеженим доступом.
Зважаючи на внесені зміни, тепер посилання на те, що нібито платник податків не отримував інформацію про податковий борг поштою не буде вважатися вагомим аргументом у спорі із податковою, оскільки повідомлення через інформаційні ресурси ДПС перекладає обов’язок із ознайомлення із такою інформацією на платника податків і останній автоматично вважається таким, що ознайомлений із такою інформацією з моменту її розміщення.
Тепер з’явився привід частіше відшукувати своєї ім’я у списках боржників на сайті ДПС. До речі, законодавець і тут застеріг державні органи від позовів збоку платників податків, які вважають, що розміщення дати народження та ПІД на відкритих ресурсах ДПС є порушенням законодавства про захист персональних даних, адже були внесені зміни і у ЗУ «Про захист персональних даних», яким інформація про боржників-фізичних осіб не є інформацією з обмеженим доступом, тобто на розповсюдження такої інформації навіть згоди самого боржника податковою отримувати не потрібно.
ЮК «ОСИПЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» маючи багаторічний досвід захисту прав та інтересів платників податків здійснює консультування з питань нарахування, сплати податкових зобов’язань, оскарження рішень контролюючих органів, які стосуються неправомірних нарахувань податкових зобов’язань.
